Відомий тренер і експерт Олег Федорчук розповів про особливості кар’єри у київському «Динамо» універсала Олександра Караваєва.
— У кожного футболіста до моменту його зрілості виробляється певний функціонал, тобто те, що його відрізняє. Караваєва завжди відрізняв швидкий вихід у контратаку. Але в «Динамо» на той момент грав Циганков, внаслідок чого Караваєва почали використовувати на іншому фланзі, потім через дефіцит захисників як у збірній, так і в «Динамо» почали ставити правим захисником. Однак, як не старайся, а в кожного свої можливості — Караваєв не відрізняється відбором, у грі головою теж є проблеми. Захисник для «Динамо» потрібен більш надійний. Якщо говорити однією фразою — він став жертвою своєї універсалізації. Коли футболіст грає на різних позиціях, це на якийсь період добре для команди, але для самого гравця може призвести до наслідків, що він нібито непоганий, але, якщо говорити ґрунтовно про якесь конкретне амплуа, то є питання.
Десь можна провести паралелі з тим самим Зінченком, якого куди тільки не кидали — у центрі, праворуч, захисник, півзахисник. І він теж від цього страждає, адже кожен футболіст розкривається в тій позиції, яка в нього закладена від природи. Можна також згадати Володимира Безсонова, який отримав на юніорському чемпіонаті світу 1977 року «Золотий м’яч» як атакувальний форвард, а потім Лобановський став використовувати його на різних позиціях — і опорника, і правого захисника. Команді він дуже цим допоміг, але не думаю, що собі, кар’єра його від цього, я вважаю, постраждала.
Щодо подальших перспектив Караваєва, то радити тут щось складно. Можна було б одразу сказати — Туреччина. Але там він уже був, цей досвід виявився невдалим. Швидше за все, це буде або грецький чемпіонат, або кіпрський. Інша справа, чи готовий сам гравець до цього психологічно, як футболіст він уже не молодий, плюс у «Динамо» є підростаюче покоління, клуб і так уже затягнув з омолодженням складу, — сказав експерт.